Три випадки, коли ігровий процес може не дати результат

Прикладна гра, як інструмент опрацювання запитів, в багатьох ситуаціях демонструє ефективність в досягненні мети. Але трапляються випадки, в яких ігровий продукт не спрацьовує на користь гравця. За досвідом роботи фахівців «Академії гри» можна виділити наступні ситуації, коли гра може не дати результат:

• фахівець не має достатнього рівня підготовки;
• неточна пропозиція гри;
• гравець має упередження щодо гри або не розуміє її.

Розглянемо окремо кожен з наведених випадків, а також шляхи, які дозволять змінити ситуацію на краще.

Недостатній рівень підготовки ігропрактика

Прикладний ігровий продукт в коробці або його онлайн-еквівалент є інструментом для досягнення мети. Таким знаряддям для будівельника є перфоратор, для кухаря — міксер, а для ігропрактика — ігровий набір. При цьому всім трьом для майстерного виконання своєї роботи недостатньо мати лише ефективний інструмент. Без професійної підготовки будь-яке матеріальне забезпечення залишиться тільки необхідним, але недостатнім засобом досягнення мети, і процес не дасть гравцеві очікуваний результат. Для ефективного виконання професійних обов’язків ігропрактикові також знадобиться:

• знання теорії застосування ігор для роботи з запитами клієнтів;
• вміння керувати іграми взагалі;
• навички роботи з конкретним ігровим продуктом.

Відзначимо, що при застосуванні  прикладних ігор поняття «ведучий» не тотожне ролі ігропрактика. Ведучий зазвичай знає правила гри і може нею керувати як розважальним процесом — на рівні переносу інструкцій з документації в ігрове середовище. Ігропрактик, звісно, теж все це вміє, але його головною перевагою є керування грою з позицій допомоги гравцеві у формулюванні запиту і вирішенні його проблеми через гру. Якщо таких навичок у ігропрактика немає, гра в більшості випадків не дасть результату.

Рішення: спеціалізована підготовка ігропрактика з теоретичним навчанням на курсах або самостійно за методичною літературою + практичні навички, здобуті через проведення ігор та (увага!) участь у ігрових сесіях в якості гравця.

Неточна пропозиція гри

Будь-яка прикладна гра має на меті дати гравцеві певний практичний результат: навчити, вдосконалити навички, створити «інструкцію» з досягнення мети тощо. За цією допомогою гравець приходить з власним запитом — чітко або, частіше нечітко сформульованою метою і очікуваним результатом. На шляху до її досягнення можуть виникнути наступні проблеми:

• гра не відповідає запиту учасника: наприклад, людина хоче вирішити проблему сімейних відносин, але прийшла на гру «Дебати — Ліга чемпіонів»;
• запит не є актуальним для гравця: наприклад, на фінансову гру часто приходять підприємці з метою щодо розвитку бізнесу, але в процесі підготовки до гри виявляється, що головний найактуальніший запит людини полягає у вирішенні якоїсь особистої проблеми.

Рішення: Проблема діагностується на етапі проробки запиту. На базі цієї діагностики ігропрактик має запропонувати гравцеві актуальний план і продукт для досягнення результату, або допомогти скоригувати запит.

 Гравець має упередження щодо гри

В деяких випадках людина приходить на гру не по своїй волі, взагалі не маючи наміру грати. Найчастіше можна виділити три випадки такої ситуації:

• керівництво зобов’язало співробітників відіграти корпоративну гру з певним бізнес-запитом, але їм такий підхід нецікавий і незрозумілий;
• людина прийшла на сеанс з примусу (наприклад, батьки взяли з собою на психологічну гру дитину, або дружина — чоловіка);
• гравець прийшов «за компанію», хоч і не з примусу.

Такий тип учасників не знає, як поводитися і що робити за столом, оскільки взагалі вперше чує про прикладні ігри і не знає їхніх можливостей. Людина не те, що не вірить в гру, вона взагалі не розуміє, як працює цей продукт. В деяких випадках легке упередження доповнюється внутрішнім опором або зовнішньою агресією.

Рішення: Якісно  підготовлений ігропрактик здатен змінити ситуацію на власну користь або через вплив на гравця на етапі роботи з запитом, або вже безпосередньо в ході ігрового процесу за рахунок того, що механізм розвитку через гру закладений в людині з дитинства. Потрібно просто його майстерно активувати. Це особливо важливо для корпоративних ігор, коли від майстерності фахівця залежить результат не одного конкретного гравця, а всієї компанії чи підрозділу (а також і фінансовий успіх самого ігропрактика).