Що потрібно щоб стати добрим ігропрактиком

Ігропрактик — фахівець, який на професійному рівні проводить прикладні ігри, працюючи з різноманітними запитами своїх клієнтів. Це відносно нова професія, яка стає все популярнішою за рахунок переваг ігрового методу над альтернативними підходами при вирішенні особистих, бізнесових, корпоративних та інших проблем. При цьому охоплення завдань може бути найрізноманітнішим: від створення сім’ї, підвищення психологічної стійкості, здобуття нових знань і навичок до тімбилдінгу, розширення мережі філіалів або відпрацювання різноманітних стратегій розвитку компанії. Таке різноманіття клієнтських запитів створює підґрунтя для розширення клієнтської бази і зростання прибутковості бізнеса самого ігропрактика. Для успіху в цій екосистемі фахівцеві потрібно мати комплекс навичок, знань і розуміння процесів, які розвиваються в грі та навколо неї.

Особливості професії «ігропрактик»

Ігропрактик використовує гру, як інструмент і одночасно як метафоричний простір, в якому гравець конкретизує власний запит, ставить певну мету і шукає оптимальні шляхи до її досягнення спочатку за ігровим столом, а потім переносить власні напрацювання в реальне життя. При цьому ігропрактична діяльність відрізняється від суміжних підходів як організаційними та і методологічними особливостями:

• консультаційна робота (психолог, коуч, консультант) переважно передбачає взаємодію «один на один» з клієнтом;
• навчальна діяльність в більшості випадків фокусується на роботі фахівця з групою;
• ігрова методика – це одночасний мікс обох процесів, завдяки якому ігропрактик поєднує переваги індивідуальної і групової взаємодії.

Кажучи про багатогранність прикладних ігор, треба відмітити, що керування ігровим процесом вимагає від ігропрактика вміння балансувати груповий і особистісний підходи. Він керує грою і на верхньому рівні впливає на всіх гравців, як на групу. Але всередині гри ігропрактик взаємодіє з кожним учасником, персонально допомагаючи працювати над запитом — в цьому і полягає головна відмінність і складність цієї професії. Якщо людина планує в професійній практиці використовувати ігри, то вона повинна мати теоретичну базу про методологію ігрового підходу і практичні напрацювання.

5 мастхев-навичок ігропрактика

Як і будь-яка інша фахова діяльність,  професія ігропрактика передбачає попереднє навчання, яке дозволить розпочати практичну роботу не навмання, а спираючись на теоретичну базу і розуміння ігрових процесів. Це важливо, тому що для ігропрактичної діяльності недостатньо мати комплект з грою та вивчити її правила. Ведучий — лише одна, і не найголовніша грань фахівця, який, перш за все, повинен допомагати гравцю працювати над особистим запитом. Для цього знадобиться і знання методології гри, і вміння задавати питання, створювати тиск, отримувати зворотний зв’язок тощо, а також позаігрові навички.

В цілому для успішної ігропрактичної діяльності фахівцю потрібні:

1. Гра, а частіше — декілька ігор, прикладний профіль яких дозволяє закрити потреби клієнтів і забезпечити ігропрактика роботою.
2. Великі обсяги практики як в сенсі проведення ігор, так і в якості учасника, який вивчає ігрову методологію зсередини.
3. Вивчення можливості ігрових рішень в сенсі ефективності роботи над різноманітними клієнтськими запитами.
4. Організаційні навички (розвиток особистого бренду, вміння вести підприємницьку діяльність, залучати людей на ігри тощо).
5. Знання можливості гри і довіра до неї, тому що внаслідок ефекту несподіванки за ігровим столом виникають нестандартні ситуації, що при вмілому керівництві стають в плюс гравцеві.

Таким чином для успішного розвитку кар’єри  ігропрактик має знати гру, вміти задіювати її механізми на користь клієнтам, організовувати ігровий процес, здійснювати маркетингову і підприємницьку діяльність. Саме тому «Академія гри» здійснює підготовку фахівців на спеціалізованих курсах, щоб дати майбутньому ігропрактику все необхідне для старту професійної діяльності.