Головна / INTJ – Стратег, Архітектор / Інженер систем життєзабезпечення

Інженер систем життєзабезпечення

© Тренінгова компанія “АКАДЕМІЯ ГРИ” ТМ 2025
26.07.2025

Хто такий Інженер систем життєзабезпечення ?

 

Загальний опис професії

 

Це не просто «технічна» спеціальність, а мультидисциплінарна діяльність, що об’єднує знання з інженерії, біології, медицини, енергетики, хімії, IT та екології. Їх основне завдання — створити замкнені, стабільні системи, які імітують природне середовище, постачають кисень, очищують повітря і воду, видаляють відходи, контролюють температуру та тиск, забезпечують харчування та інші життєво важливі функції.

У майбутньому, де освоєння нових територій та космосу стане звичною частиною людського буття, професія інженера з життєзабезпечення відіграватиме ключову роль. Їхні рішення будуть буквально визначати — жити чи не жити людині в умовах, які сьогодні здаються неможливими для існування.

 

Основні завдання та обов’язки

  1. Проектування систем життєзабезпечення:
    • Розробка систем вентиляції, фільтрації повітря, рекуперації вологи, регенерації кисню.
    • Створення систем очищення, фільтрації та повторного використання води.
    • Впровадження технологій збереження та управління харчовими запасами (включаючи гідропоніку).
    • Інтеграція систем контролю температури, вологості, тиску в герметичних середовищах.
  2. Моніторинг та обслуговування:
    • Постійна діагностика систем на справність.
    • Регулярне технічне обслуговування та модернізація вузлів.
    • Усунення несправностей та розробка резервних рішень у разі аварій.
  3. Інженерні розрахунки та моделювання:
    • Використання CAD-систем, математичних моделей, моделювання середовищ у спеціальному ПЗ.
    • Розрахунок параметрів для роботи у нестандартних умовах (низький тиск, вакуум, радіація тощо).
  4. Забезпечення безпеки та надійності:
    • Розробка аварійних протоколів.
    • Інтеграція багаторазових захисних бар’єрів.
    • Тестування сценаріїв відмови систем і оцінка часу життєздатності екіпажу без втручання.
  5. Науково-дослідницька діяльність:
    • Робота в міждисциплінарних групах для розробки інноваційних рішень.
    • Вивчення впливу екстремальних умов на людський організм.
    • Пошук нових технологій з регенерації ресурсів.

 

Приклади виконуваних робіт

  • Розробка кисневої системи для модуля місячної бази, яка забезпечує стабільний обсяг кисню для 6 осіб протягом 6 місяців.
  • Створення мобільного житлового модуля для роботи рятувальників у зонах стихійного лиха з автономним водопостачанням і кондиціонуванням.
  • Встановлення й тестування біорегенеративної системи харчування на орбітальній станції, яка дозволяє вирощувати їстівні рослини в закритому середовищі.
  • Моделювання терморегуляційної системи для марсіанської лабораторії, що функціонує при зовнішній температурі -80 °C.

 

Необхідні навички та якості

  1. Технічна грамотність:
    • Знання електроніки, гідравліки, термодинаміки, автоматизації, комп’ютерного моделювання.
  2. Системне мислення:
    • Здатність бачити систему в цілому, враховувати міждисциплінарні зв’язки.
  3. Увага до деталей:
    • Від однієї маленької помилки може залежати життя людей.
  4. Стресостійкість:
    • Вміння діяти точно й спокійно у надзвичайних умовах.
  5. Командна взаємодія:
    • Співпраця з медиками, біологами, астронавтами, проєктувальниками.
  6. Інноваційність:
    • Постійний пошук нових рішень у складних або незвичних ситуаціях.
  7. Англійська мова:
    • Необхідна для роботи з міжнародною документацією та участі у спільних проектах.

 

Суміжні професії та взаємодія з ними

  • Архітектор космічних конструкцій — надає технічні креслення житлових модулів, що враховуються при проєктуванні систем життєзабезпечення.
  • Інженер енергетик — забезпечує системи життєзабезпечення енергією, розраховує навантаження й резерви.
  • Біотехнолог — допомагає створювати замкнуті цикли харчування, біофільтрації повітря й води.
  • Медик космічної медицини — консультує щодо впливу параметрів мікроклімату на здоров’я людини.
  • Інженер-авіонік — забезпечує зв’язок між сенсорами систем життєзабезпечення та пілотажною системою об’єкта.
  • Програміст-інженер автоматизованих систем — пише програмне забезпечення для управління системами клімату, енергетики й безпеки.
  • Інженер з охорони праці та безпеки — забезпечує контроль ризиків у середовищі експлуатації систем життєзабезпечення.
  • Фахівець з якості — перевіряє надійність та довговічність усіх компонентів систем.
  • Проєкт-менеджер — координує команду фахівців, планує терміни реалізації проекту життєзабезпечення.
  • Астронавт/оператор систем — безпосередній користувач розробленої системи, тестує її в умовах експлуатації, надає зворотній зв’язок.

 

Перспективи та розвиток

У світі, що дедалі активніше рухається в напрямку освоєння космосу, будівництва підводних станцій, антарктичних наукових баз, розвиток технологій автономного виживання є пріоритетним. З кожним роком зростає попит на інженерів з життєзабезпечення в таких сферах, як:

  • космічна промисловість (NASA, ESA, SpaceX);
  • проєкти майбутніх марсіанських і місячних колоній;
  • дослідницькі бази у віддалених регіонах Землі;
  • мобільні медичні модулі для надзвичайних ситуацій;
  • оборонна галузь;
  • туристичні космічні платформи (прототипи космічних готелів).

 

Кейс-історія: Як інженер систем життєзабезпечення врятував місію на орбітальній станції

Олександр Ратушняк — досвідчений інженер систем життєзабезпечення, який понад 10 років працює у проєктах, пов’язаних з автономними житловими модулями. Після участі в кількох антарктичних експедиціях він став членом міжнародної команди, що обслуговувала орбітальну наукову станцію “Орбіта-7”.

Під час шостої місії станції, коли екіпаж складався з шести астронавтів із різних країн, несподівано відмовила система рекуперації води — система, яка очищує, фільтрує та повторно використовує воду на борту. Через це виникла загроза зневоднення екіпажу та зупинки наукових досліджень. На Землю повернутися було неможливо: до вікна евакуації залишалося ще два тижні.

Олександр негайно активував аварійний протокол, провів діагностику всіх модулів системи та виявив, що причина — у забитому нанофільтрі, який не оновлювався через збій програмного забезпечення. Використовуючи обмежений інструментарій на борту, він зібрав тимчасову фільтраційну систему з елементів медичного обладнання, резервного повітряного фільтра та стерильного біоматеріалу. Паралельно, він перепрограмував модуль керування очищенням води через ручний інтерфейс, чим зміг частково відновити циркуляцію.

Прототипна система забезпечила екіпаж базовим рівнем очищеної води. Всі члени екіпажу залишалися здоровими й змогли завершити критичну фазу біологічних експериментів. Після повернення на Землю рішення Олександра лягло в основу вдосконаленої аварійної процедури для подібних ситуацій у майбутніх космічних місіях, а самого фахівця було нагороджено премією Міжнародного агентства з космічної безпеки.

 

Висновок

Інженер систем життєзабезпечення — це професія майбутнього, яка поєднує технології, науку та турботу про людське життя. Її значення буде лише зростати в міру того, як людство виходить за межі Землі та створює нові середовища для існування. Це виклик, який потребує високої кваліфікації, відповідальності та бачення на межі наукової фантастики, що поступово стає реальністю.

 

Опис професії створено з метою ознайомлення з професією – “Інженер систем життєзабезпечення“ 

Тренінгова компанія “Академія гри” в рамках проєкту “PROFОРІЄНТИР”

Київ, 2025 рік.

Запрошуємо до співпраці!

Залишити відповідь

X