• Home
  • Блог
  • Помилки початківців ігропрактиків або “Чого не треба робити на початку діяльності”.

Помилки початківців ігропрактиків або “Чого не треба робити на початку діяльності”.

Для початку розпочнемо з того, хто такий ігропрактик – це людина, яка у своїй професійній діяльності застосовує прикладні ігри. Це може бути частина діяльності/зайнятості або основна практика.

Отже, ТОП помилок початківців ігропрактиків :

Перша найжорсткіша і грубіша – “Я ЩЕ НЕ”.
Ще не розібрався/розібралася з правилами. У мене недостатньо досвіду. Я ще не готовий/а. Я ще не до кінця зрозумів алгоритм. Я ще не оголосив світу, що я ігропрактик. Я ще не відчуваю упевненості в проведенні. Я ще не вивчив усі завдання, вправи, складнощі. Інші варіант навколо цього.

Як лікується 🙂

 

  1. Ще не розібрався/розібралася з правилами – прочитати інструкцію, звернутися до автора з конкретними питаннями і/або запросити загальну консультацію з питання правил.
  2. У мене недостатньо досвіду – і не з’явиться, якщо не проводити гру. Ігри не дарма називаються “прикладними” – вони оживають тільки якщо їх “прикладати”: до себе, до гравців. Взагалі помітили, що про ігри мало книг? Це відбувається в основному тому, що усе пов’язане з грою -це область діяльності практиків. Немає практики = Немає досвіду = Немає поліпшення навичок = Немає грошей (від цієї діяльності).
  3. Я ще не готовий/а. Чи не відчуваю упевненості в проведенні – і не буде готовності доки не побачите перших учасників, перших відгуків, перших захоплень з серії “Ах ось воно що”. чи “А звідки вона знає”., поки не буде повідомлень в месенджер в дві години ночі “Запишіть мене на гру”. Ось тоді буде готовність, тоді буде непереборне бажання зібрати ще групу, принести ще користь, заподіяти ще добра. А доки, як в тому анекдоті: “Примушувати себе потрібно” або як зараз прийняти говорити – треба з собою домовитися – оптимально поставити мету, прив’язати мету до грошей, а гроші до персональних радощів – бусики, платьєчко, ароматік, квартирка, машинка. Тоді стає зрозуміло, навіщо переживати цей стрес.
  4. Я ще не до кінця зрозумів алгоритм – дивимося пункт №1, замість слово правила, підставляємо слово алгоритм і діємо.
  5. Я ще не оголосив світу, що я ігропрактик – оголоси, почуваєш себе не упевнено без диплому – пройди наш курс “Професія ігропрактик”. Використай “чужі руки” візьми участь, наприклад, у фестивалі або конференції і тоді про те, що ви ігропрактик оголосять організатори, а вам потрібно буде тільки підготуватися і відповідати. Чому? Тому що дедлайн, тому що світ дізнався про те “ЩО ВИ ВЖЕ” готові проводити ігри.

Друга не менш важка – “ВІДСУТНІСТЬ РЕКЛАМИ”.
Як говорив, не пам’ятаю хто, “Гроші без реклами може робити тільки монетний двір” – і це 100% так.
Логіка тут проста – про те, що ви придбали або розробили гру (тут увага) – люди не знають. І скажу більше і не дізнаються, якщо ви їм не розкажете.
А тепер серйозно – більшість початківців ігропрактикив під словом РЕКЛАМА чомусь автоматично мають на увазі бюджет і набір дій транснаціональних корпорацій. Відразу телевізор, бігборди, нескінченна рекламна компанія в соціальних мережах з бюджетом в 5-6 нулів.
І цілком природно, що від таких думок єдине бажання – завмерти і взагалі нічого не робити. Але ця не правильна дія, тому як існує величезна кількість простих, дешевих, а часом і безкоштовних способів саме піару.

Отже, ТОП обов’язкових дій.
– Візитка – та шматочок картону з вашим ім’ям і зрозумілим описом вашої користі, контактами -працювало, працює і працюватиме. Ціна 4-5 доларів за 100 штук = 4-5 $ за сто шансів купівлі.
– Оформлення сторінки в соц. мережах. Ціна 0 доларів.
– Ваша “Мова в ліфті”, щоб швидко – за 60-90 секунд пояснити, чим ви займаєтеся і як це може бути корисно співрозмовникові. Ціна 0 доларів.
– Активна позиція в соц. мережах. Ціна 0 доларів.
– Написання статей, опис ігор і розміщення на порталах. Ціна від 10 доларів в місяць.

І фінальний список, третьої мега помилкою – “ВСЕ ПОВИННО БУТИ ІДЕАЛЬНО”.
Так, згоден ця помилка, з якою я погоджуся, – “Ваше проведення ігор має бути ідеальним” – це один з основних аспектів професіоналізму.
І, як ви розумієте, тут причаїлося хитре “АЛЕ” і ви праві, і звучить це так: “Але не відразу”.
Ви людина, це означає, що ви можете навчитися – щоб навчитися треба пробувати. Щоб зробити добре, спочатку треба зробити як-небудь. Потім зробити висновок, розібрати помилки, відмітити, що поліпшити, похвалити за те, що вийшло добре і вперед.

Є таке загальне спостереження, щоб стати ігропрактиком, треба провести ігри для 100 чоловік.
Після 100 – не страшно, упевнено і ідеально. У процесі по-різному.

Ваш Галюк Костянтин.

X