• Home
  • Блог
  • Історія прикладних ігор. Автор Галюк Костянтин

Історія прикладних ігор. Автор Галюк Костянтин

Існує поширена думка, що прикладна гра – це щось супернове і сформувалося зовсім нещодавно. Чи це так? Давайте спробуємо розібратися. З урахуванням того, що ігри супроводжують розвиток людства упродовж усієї історії, то спершу розберемося з термінологією. І візьмемо фокус на ігри, які мають в результаті використання деякий прикладний характер, – ті ігри, які окрім “фана” дають можливість людині, або чомусь навчиться, або напрацювати деяку навичку, або сприяти розумінню себе і/або світу, що оточує нас.

У своєму дослідженні питання історії прикладних ігор, я спирався виключно на відкриті джерела, і брав до уваги тільки ті ігри, про які є деякі письмові згадки.

Отже, влаштовуйтеся зручніше наш історичний – ігровий експрес вирушає в дорогу.

І перша зупинка – Індія, середина VII століття, коли в написаному на санскриті роману “Харчашарита”, створеного поетом Баной при дворі короля Харши згадується гра “Чатуранга”. Ця гра застосовувалася при дворі, як інструмент навчання військовій справі і по суті є симулятором військової битви. Назва “чатуранга” переводиться як “чотирьохскладена” і була прототипом війська, яке в древній Індії складалося з колісниць (ратха), бойових слонів (хасти), кінноти (ашва) і піших воїнів (падати). Гра символізувала битву за  участю чотирьох пологів військ, якими керував проводир (раджа).

Пізніше у кінці того-ж VII століття в сусідній Персії стає неймовірно популярною гра Шатрандж – настільна логічна гра для двох гравців, нащадок чатуранги і безпосередній попередник шахів. За допомогою цієї гри придворні вчилися і логіці, і веденню справ в палаці іншими словами – політиці.

Але покинемо досить теплі країни і відправимося в древню Європу, де були поширені
різні ігрові рішення, у тому числі, одна з перших логічних і підприємницьких ігор початку IX – гра “Млин”. Гра була популярна, як в Середньовічній Європі, так і на Русі. Була так само відома, як “Дев’ять танцюючих чоловіків”. У археологічному матеріалі знаходять дошки, на яких грали в “млин”. А ще це одна з перших ігор, яка відома, як предмет торгівлі. Перші офіційна згадка і опис гри міститься в “Книзі ігор” короля Кастілії Альфонсо X Мудрого (1240) і у фламандському манускрипті “Роман про Олександру” (1338).
Але що ми все про настільні ігри. А як же ігри соціальні, коли люди грають між собою і роблять це у відповідному просторі. І тут теж не обійшлося без військових. Царська Росія сімнадцятого століття ознаменувалася створенням “Петрова полку”, який був сформований царем Олексієм Михайловичем і пойменований ім’ям його полкового командира, – полковника для надання іграм майбутнього імператора правильнішого характеру. Сам царевич був призначений полковим командиром – полковником, відповідно до цього йому рапортували по усіх потребах полку, від нього ж вимагали і розпоряджень. Государ особисто спостерігав за наказами чотирирічного полководця і керував його діями. Для забавного Петрова полку було побудовано невелике фортифікаційне місто, яке сам Петро називав “Стольний град Пресбург”.
А приблизно в той же час починає свій розвиток ціла гілка так званих “Дидактичних ігор”. Першу фундаментальну роботу по теорії дидактики представив в 1657 році чеський педагог і письменник Ян Амос Коменский в роботі “Велика дидактика”. Чим заклав основи ігропедагогики. Прагнучи оживити викладання і пробудити в дітях інтерес до знань, Коменский застосував метод драматизації учбового матеріалу і на основі “Відкритих дверей до мов” в 1656 написав ряд п’єс, що склали книгу “Школа-гра”. Ідеї цього мудрого педагога активно використала в створенні своїх шкіл Марія Монтесори з 1915 року і, яку багато пізніше активно розвиватимуть Амонашвілі, Сухомлинский, Макаренко, Виготский і інші знамениті педагоги.

А ось у Франції в 1780 р. з’являються “військові шахи” їх почали використовувати в підготовці офіцерів. Дошка у таких шахів мала рельєф, на ній було більше клітин, король представляв фортецю, ферзь – піхоту. Правила описувалися математичними формулами. З 1798 р. ігри проводилися на карті, де фіксувалося пересування військових загонів. Таким чином, Наполеон програвав майбутні битви. За його словами, “військові ігри повинні були служити для того, щоб розбудити увагу молодих військовослужбовців і зменшити труднощі при навчанні”

Пора перебиратися в двадцяте століття – в ньому теж є багато цікавого.

СРСР 1930 рік – уперше відбувається застосування ігор безпосередньо в господарській сфері. На Лиговському заводі машин, що пишуть, для навчання персоналу в умовах освоєння нової продукції була розроблена і проведена перша “Ділова гра”, вона була направленна на рішення виробничих проблем і була проведена в 1932 р. Марією Миронівною Бирнштейн і називалася “Перебудова виробництва у зв’язку з різкою зміною виробничої програми”. Її учасниками стали студенти внз і керівники підприємств, грали у вихідні дні на території фабрики “Червоний ткач”, Вільні висловлювання учасників, безліч варіантів рішення проблем, напрацьованих в ході ділових ігор, зробили цей вигляд діяльності небезпечним і несумісним з режимом тотальної регламентації. І подібна діяльність була заборонена в СРСР.

Цікаво, що майже в теж час, а саме в 1934 році, на іншій стороні земної кулі в Америці з’являється “бабуся” усіх економічних ігор – її величність “Монополія”. У самий розпал Великої депресії Чарльз Дэрроу з Германтауна, штат Пенсильванія, показав представникам компанії Паркер Бразерс проект гри “Монополія”. Проект був відхилений із-за: “52 помилок в дизайні”, але це не зупинило безробітного Чарльза, який вирішив випустити гру своїми силами. У 1935 році за допомогою друга Чарльз Дэрроу виготовив і продав 5000 саморобних копій “Монополії” в універмазі Філадельфії. Через деякий час він вже не міг справлятися зі збільшеним попитом, і вирішив знову звернутися до представників Паркер Бразерс. Монополія увійшла до історії і вже в 1936 році вона стала грою, що сама продавалася в США.

На сьогодні число тих, хто грають в Монополію перевалило за півмільярда чоловік. У світі проводяться комерційні змагання (у тому числі світові чемпіонати) по грі Монополія з істотними призовими фондами.

У СРСР ігри знову стали застосовуватися в 60-і рр. Було розроблено близько 800 ігор, проте застосовувалася дуже мала їх кількість. Таке положення пояснювалося тим, що багато які з перерахованих ігор застаріли морально, деякі з включених в каталоги не відповідали вимогам, пред’явленим до ділових ігор, сконструйовані були без урахування психологічних закономірностей.

На думку експертів – відродження ділових ігор пов’язане з діяльністю в 50-х рр. Московського методологічного гуртка, лідером якого був Г. П. Щедровицкий. Ідеї і методи, розроблені Г. П. Щедровицким, лягли в основу великої практичної роботи його прибічників і учнів, які проголосили нову епоху ігор під назвою “організаційно-діяльні ігри (ОДІ) “. Поєднання жорстко структурованої діяльності з найсильнішим тиском на особу кожного учасника давало небачені плоди: розроблялися варіанти розвитку ситуацій з високою мірою невизначеності. Метод став застосовуватися, як засіб рішення складних міжпрофесійних комплексних проблем.

Одночасно з цим з’являються перші ділові ігри в США. Перші ігри застосовувалися переважно для навчання студентів-економістів і майбутніх керівників фірм. Перша гра американської фірми “Rand Corporation”, призначена для офіцерів служби матеріально-технічного забезпечення американського військово-повітряного флоту, була розроблена в 1955 р. І, хоча вона була військовою, її проблематика носила економічний характер, оскільки в грі імітувалося управління постачанням запасними частинами військово-повітряних баз США, розміщених по всьомусвіту. Далі пошук нових форм навчання підштовхнув американських учених, що представляли фірму “American management Association”, до розробки управлінської гри із застосуванням ЕОМ – Business Management Game. Перший експеримент з цією грою був проведений в 1956 р. (у ній брало участь 20 президентів великих фірм), і згодом ця розробка послужила прототипом безлічі ділових ігор.

Проте не бізнесом єдиним…

У 1978 році з’являється Трансформаційна Гра®, вона була створена в Общині Финдхорн в Шотландії Джой Дрейк і Кеті Тайлер. Перша Гра відбулася там же в 1978 році, і відтоді тисячі людей грали в різні її версії. Роботу над нею Джой Дрейк почала приблизно в 1976 році. “Я хотіла відтворити досвід, отриманий у Финдхорне, щоб, таким чином, люди могли пережити уроки і отримати прозріння, інсайти, як це буває тут, і усе це без того, щоб переїжджати у Финдхорн на три роки. Це був спосіб вироблення есенції того повчального процесу, який починається тоді, коли ми починаємо сприймати усе життя, як арену навчання”. Коли Джой почала з’ясовувати, як утілити цю ідею в життя, деякі інші ігри і схожі підходи вплинули на неї. Одна з таких настільних ігор називалася “Ініціацією”, її придумав Дэвид Спенглер дещо раніше.

А ми знову перенесемося в теплу Індію, де в 1980 році з’явилася і почала активно проводитися гра “Ліла”, дата її першої появи невідома, проте уперше описана вона була Харишем Джохари саме в 1980 році в його книзі. Гра грунтована на філософському понятті “Ліла” і є інструментом спостереження за закономірностями випадкових подій в житті.

Грати в цю гру – означає стикатися з божественною мудрістю, яка міститься в навчаннях йоги, веданты і санкхьи. В ході гри ви пересуваєтеся по полях гральної дошки, кожне з яких має певну назву. Потрапляючи на те або інше поле, гравець починає обмірковувати ідеї і концепції, пов’язані з назвою цього поля, до тих пір, поки знову не прийде його чергу кинути кістка, щоб перейти до наступного стану. Творці гри бачили в ній передусім інструмент, що розвиває розуміння взаємовідносин індивідуального “я” з Абсолютним “Я”. Проходження через гру зі збереженням цієї позиції допомагає гравцеві звільнитися від ілюзії, що міцно обплутала його особу, і побачити своє життя, як відображення макрокосму.

У 1993 відбувається епохальна подія – побачила світ, напевно, найпоширеніша гра – “Сashflow”. Починаючи роботу над грою “Сashflow”, Роберт Кийосаки справедливо розсудив, що гра – це кращий спосіб захоплюючого часу проводження і, якщо поєднати його з ненав’язливим навчанням, результат перевершить усі очікування. Так і народилася гра “Сashflow”! Перший настільний бізнес-тренажер “CashFlow” 101, розроблений в 1993 році дозволяє в захоплюючій ігровій формі виробити у гравця правильний образ мислення, привчити його до грамотного використання фінансів.

21 століття можна сміливо назвати віком ігор, ігрових рішень і гейміфікації. Те, що сьогодні народжуються нові і нові ігри, проходять, конкурси, турніри, фестивалі, наукові конференції показує, що у цього методу величезне майбутнє. І якщо ви ще не знайомі з прикладними іграми, то запрошуємо до знайомства з нами і з різноманітністю світу ігор, щоб знайти свій інструмент розвитку або для роботи з клієнтами.

Контакти для спілкування:

+38097-664-58-55 whatsApp
+38
093-727-00-99 viber

Підписуйтеся на нас в соціальних мережах:

YouTube
Facebook

X