Я – педагогічний працівник державного навчального закладу. Прагну впроваджувати в ньому прикладні ігри. Джерела фінансування

Дорогу здолає той, хто йде…

Досить велика кількість психолого-педагогічних працівників школи, зацікавившись прикладними трансформаційними іграми як універсальною методикою з дійсно безмежним потенціалом застосування, стикаються з переживаннями щодо джерел фінансування своєї ініціативи — впровадження прикладної гри в освітній процес навчального закладу або, що ще більш виправдано, спеціально підібраних пакетів ігор.

Ці хвилювання мають під собою певне підґрунтя, адже, як правило, саме на таких фахівців покладається обов’язок поповнення методичного фонду школи. А будь-яку ініціативу за рахунок бюджету навчального закладу необхідно обґрунтувати максимально переконливо перед керівництвом.

Спробуймо подолати ці обмежувальні переконання. Почнемо з того, що, згідно зі статистикою «Академії гри», 90% керівників державних навчальних закладів, які щиро зацікавлені у впровадженні прикладних ігор у своїх школах, найбільше турбує не пошук фінансування проєкту (давня істина про те, що директор має бути добрим господарником, залишається актуальною і сьогодні: хороший директор завжди знає, де і як знайти джерело фінансування для хорошої ідеї), а зовсім інше питання —
хто саме впроваджуватиме ігри, хто їх проводитиме, хто стане ігропрактиком?

Тож, якщо ви — психолог, педагог-організатор, соціальний педагог і готові працювати з трансформаційними іграми, ви вже вирішили свою частину задачі, просто повідомивши про це директору. Завдання директора — знайти оптимальне джерело фінансування. Відповідно до чинного законодавства, таким джерелом може бути:
• власний бюджет школи (якщо заклад має фінансову автономію);
• субвенції, що розподіляються через відділ освіти ОТГ або району;
• офіційний благодійний фонд;
• спонсорська допомога (передусім — залучена наглядовою радою);
• краудфандинг (збір коштів через спеціалізовані онлайн-платформи);
• підприємницькі або інші проєкти на рівні закладу;
• і, нарешті, гранти — не такий вже й страшний… (с), адже сьогодні Україна використовує лише близько 10% потенціалу доступних грантових програм.

Зі свого боку, «Академія гри» завжди готова надати детальну консультацію кожному зацікавленому навчальному закладу та/або його представнику: індивідуальні рекомендації, додаткові бонуси, підтримку і словом, і ділом.

Найголовніше тут — спільне розуміння всіма учасниками освітнього процесу, що впровадження прикладних ігор — це не витрати, а інвестиції. Інвестиції у досягнення спільної освітньої мети та особистих цілей кожного учасника процесу. Як і в будь-якій важливій справі — все починається з бажання і натхненних сяючих очей.