Сучасні методи профорієнтації

За даними Міністерства освіти України, менш ніж 50% випускників вищих навчальних закладів країни працюють за спеціальністю. За даними Федерального резервного банку Нью-Йорка, університетський диплом став у пригоді лише 27% випускників у США. Добре це чи погано? Це нормально… для тих, хто працює за спеціальністю, адже для них роки навчання в університеті стали підготовкою до майбутньої кар’єри. Для інших цей час не був марним, проте й не використаний максимально ефективно.

Трохи статистики. За даними одного з українських порталів пошуку роботи, серед 44% респондентів, чия робота зовсім не пов’язана з отриманою спеціальністю, 23% розчарувалися у своїй професії. У США таких випускників — 26%. Люди вважають, що їхній вибір був недостатньо обґрунтованим і призвів до розчарування.

Чому люди не працюють за спеціальністю?

Чому так відбувається? Тому що під час вибору абітурієнти та їхні «інфлюенсери» (батьки, родичі) не враховують усіх факторів. Саме тут виникає термін «профорієнтація», або в англомовному варіанті точніше — career guidance. Це своєрідні ваги, на яких абітурієнт зважує «за» і «проти» професії, «приміряючи» її на себе, як дорогий костюм чи сукню.

Та часто жодних «терезів» не існує. Учорашній школяр подає документи туди, де:

• вступає друг або подруга;
• радять батьки;
• диктує мода (суспільство вважає професію престижною);
• низький конкурс.

Іноді це спрацьовує, але краще, якщо допомогу у виборі професії надає кваліфікований фахівець, який знає сучасні методи профорієнтації.

5П — п’ять принципів профорієнтації

Профорієнтацію кожен розуміє по-своєму. Її результат залежить від учителів, шкільного психолога, родини та самого школяра. У когось це порада, в іншого — екскурсія на підприємство, консультація чи навіть відеолекція.

Але насправді результат гарантує лише системний підхід, що базується на принципі 5П:

1. Передумови — те, що добре виходить, багаж знань і навичок.

2. Переваги — чим хотілося б займатися.

3. Підготовка — можливості вступу, навчання й побудови кар’єри (наскільки амбіції відповідають реальним шансам).

4. Перспективи — затребуваність професії у найближчому майбутньому.

5. Підстраховка — запасні варіанти вступу й кар’єрного розвитку.

Ці принципи можуть реалізовувати психолог, профконсультант чи коуч у різних форматах, зокрема ігровому.

Від гри до профорієнтації

Гра — природний тренажер, який допомагає людині набувати нових навичок і досвіду. Її ефективність у профорієнтації пояснюється тим, що вона забезпечує:

• інтерес і максимальну залученість у процес;
• ігрові завдання (бали, бонуси), що стимулюють пошук рішень;
• «низьку ціну програшу» (можливість моделювати ситуації без реальних втрат);
• елемент випадковості, що робить процес схожим на життя;
• взаємодію з іншими учасниками;
• розвиток soft skills та соціальних навичок.

Приклади

Power Inside

Power Inside — універсальний інструмент для вирішення широкого спектра завдань: від вибору професії до розвитку соціальних навичок і прийняття рішень. Він допомагає знайти «силу всередині» і підходить для різних вікових груп. Це чудовий варіант для психологів, коучів і тренерів, які прагнуть одним набором закрити багато клієнтських запитів.

Profорієнтир

Profорієнтир — продукт, повністю спрямований на профорієнтаційну роботу. Це не одна, а чотири гри, що утворюють курс:

1. Перша гра — знайомство зі 100 сучасними й перспективними професіями.

2. Друга — після тесту MBTI, який допомагає обрати з 400 спеціальностей ті, що відповідають психотипу.

3. Третя — моделювання вибору з елементами випадковості та прийняття рішень.

4. Четверта — «Піца професій»: дослідження ринку праці та презентація власного бачення.

Кожну гру можна застосовувати окремо, але в комплексі вони створюють максимально ефективний курс профорієнтації для підлітків.

Детальна інформація про події тут:  https://bizgame.top/kalendar/