Прийоми психологічного приєднання до співрозмовника

Такою основою є досягнення підсвідомої довіри до співрозмовника (так званий рапорт). Технологія встановлення підсвідомої довіри включає такі основні компоненти:

• підлаштування до пози;

• підлаштування до жестів;

• підлаштування до мовлення;

• підлаштування до дихання.

1. Підлаштування до пози

Перше, що слід зробити для формування рапорту — скопіювати позу свого співрозмовника. Важливо зробити це настільки природно й невимушено, щоб у нього навіть не виникло підозри про свідоме копіювання вами положення його тіла. Коли ви досягнете такого відповідності, одразу помітите, наскільки краще стали розуміти стан партнера. Це — один з явних ознак рапорту.

2. Підлаштування до жестів

Жести — це завжди сигнали певних психологічних змін у вашому співрозмовнику. Через жестикуляцію реалізується та енергія, яка не знаходить виходу у вербальній формі. Якщо ви зможете точно підлаштуватися під систему жестикуляції вашого співрозмовника, то досягнете глибшого рівня довіри з боку його підсвідомості, а отже, ваше психологічне вплив стане ефективнішим.

Не потрібно точно копіювати жести — достатньо відтворити загальний напрямок або тип руху. Наприклад, якщо співрозмовник торкається чола, ви можете, не задумуючись, начебто прибрати пил з піджака. Якщо він протирає окуляри — ви можете повертати або крутити ручку, яка лежить перед вами.

3. Підлаштування до мовлення

Підлаштування до мовлення включає налаштування під тембр голосу, швидкість мовлення, інші характерні особливості мови співрозмовника, наприклад, використання ним слів-паразитів чи певних мовних предикатів.

4. Підлаштування до дихання

Це доволі складна для освоєння техніка. Підлаштування до дихання означає, що ви починаєте дихати з такою ж глибиною та інтенсивністю, як і співрозмовник. При цьому краще спочатку зосередитися лише на одному — або на вдиху, або на видиху.

Важливою особливістю цієї методики є можливість використання так званого перехресного підлаштування — коли ви відображаєте вдих або видих не своїм диханням, а рухом якоїсь частини тіла, наприклад, постукуванням пальця по столу.

У випадках, коли вам важко фізично підлаштуватися до ритму дихання співрозмовника (наприклад, він дихає занадто швидко або занадто повільно), можна скористатися методом кратних циклів. Він полягає в тому, що ви дихаєте не в унісон з кожним циклом співрозмовника, а через один або декілька. Наприклад, робите видих на кожен другий видих співрозмовника.

Найбільша складність у підлаштуванні до дихання — це розпізнавання самого дихання людини. Для цього потрібне тривале тренування. Дихання можна почути, взимку — побачити пар, влітку — помітити рух ніздрів. У жінок часто видно рух грудної клітки, у чоловіків — живота. Можна доторкнутися до плеча або обійняти людину, щоб відчути ритм її дихання..