Підкорюємо серця вчителів! 5% негативу. Костянтин Галюк

5% негативу.
Роздуми на тему: чому деякі викладачі негативно ставляться до трансформаційних ігор.
Вихідні дані – звідки 5%?

21 січня 2020 року в співпраці з Дарницьким Центром позашкільної освіти проводили зустріч з педагогами, дитячими психологами, завучами з позакласної роботи, вихователями в дитячих садах.
Що робили – розповідали про т-іграх, проводили демонстраційні гри Goal Makers (Целесоздателі) і Power inside (Сила Усередині), відповідали на запитання. І звичайно, анкетували в кінці події.

Що в результаті:
З 63 учасників анкету заповнили 52.
Жорстко негативних відгуків 3 (грубо 5%) Контекст – “Дитина повинна вчитися, а не грати”.
Нейтральних 30 (грубо 50%)
Контекст – “Цікаво, не виключено, але багато не зрозуміло”.
Зацікавлених 19 (45%)
Контекст – “Багато питань, дуже цікаво, поки не зрозуміло як впроваджувати. Ми готові допомогти на місцях”.
Логічно аплодувати, у нас вийшло) але 5% не давали спокою.

Питання, які я задав собі були такі:
Що найголовніше на мій погляд дає т-гра підлітку?
Моя думка (засноване на досвіді проведення ігор) – гра дає особисту відповідь на питання – НАВІЩО (вчиться, слухатися, брати участь в житті школи, ваш варіант) і ЯК (якими діями отримати бажане).
І в результаті отримуємо людину з ясним розумінням – “що робити” і “навіщо”, у рамках шкільної програми і поза нею. Такий підліток може формулювати свої завдання і бажання. Іншими словами таку людину немає необхідності мотивувати і / або примушувати вчитися.

Друге питання: як це робиться?
Мотивація, а частіше примус, дітей вчитися. Так було впродовж останніх 100 років.
* Царський час. Головний мотиватор – Різки. Саме різки зустрічають вас на першому кроці в сільській школі представленої в музеї Пирогово. Не одноразово цей же мотиватор зустрічається в літературі.
* Радянський період. Тепер страшилки помінялися – погано вчишся? Не станеш жовтеням, піонером, комсомольцем. А вищим рівнем залякування стала “довідка”. Погано вчишся отримаєш не диплом, а довідку. З якою (із слів учителя записано вірно) тільки у в’язницю і візьмуть.
* Сучасність трохи м’якша, але не хто не відміняв – виклик батьків до школи, запрошення в кабінет директора, відчитування перед класом / школою.

У результаті, абсолютно природно, що формується модель поведінки – дитина ПОВИННА вчитися.
Не хоче Вчитися
Не розуміє навіщо Вчитися
Не цікаво Вчитися

Ваш варіант.

Він просто ПОВИНЕН. Причому кому повинен? У кого він цей борг узяв? Кому повинен віддати?
Давайте взагалі замислемося, що таке слово борг – якщо коротко, це те, що треба віддати.
Тобто навчання – це те, що треба віддати?

Не отримати.
Не освоїти.
А віддати?
Слава богу, НУШ нарешті сформулював те, що “Учень – це здобувач знань”!
“Здобувач”, а не “боржник”.
Як говориться, зрозуміти можна.
Прийняти в умовах сучасності складно.
Що робити?
Показувати можливості.
Впроваджувати.
Демонструвати ефективність.
Підводити наукову основу.
Загалом завдання не просте, але не неможливе!

©Галюк Костянтин