Нішевання трансформаційних ігор

Нішевання – дивне слово, але інакше не скажеш.
Пам’ятаю перші фестивалі Т-ігор 4-5 років тому, коли переважна більшість ігор були, як каже д-р Хаус, «антибіотиками широкого спектру дії», і на них можна було прийти з будь-яким запитом. І така картина зберігалася якийсь час, і це було нормально.

Чому зараз це не дуже ОК?
Зараз, коли на ринку ігрових техніків починає зароджуватися здорова конкуренція, пора задуматися про більш високу ефективність «нішевих» Т-ігор, створених за принципом «одна гра – одна проблема». Адже якщо подивитися на успішні ігрові рішення, то в більшості своїй вони працюють з одним типом питань.
Саторі – прощення.
Кешфло – гроші.
Активація особистого бренду – персональний маркетинг.
І так далі.

Чому це саме так?
Коли перша хвиля зацікавлених у Т-іграх минула, постає абсолютно зрозуміле питання про залучення клієнтів. А в ідеалі ще додати сюди слово масове. Бо проводити ігри для 1,5 учасника особливо не розженешся з доходами.
І тут ми повертаємося до питання про нішевання. Якщо сказати коротко, клієнту мало бачити назву гри, йому потрібно побачити користь / вигоду для себе особисто. Прогнозувати свої особисті результати. Зрозуміти, як він це може застосувати в житті. Саме для цього, створюючи Т-гру, потрібно дуже сильно думати, яку нішу ви закриваєте.