Чому немає розвитку або що таке страх успіху?

Чому немає розвитку або що таке страх успіху?

Немає людини, яка б не мріяла. Це може бути нове авто, будинок біля моря або кохана людина. Якщо у сфері стосунків багато залежить від випадку, то в матеріальній — ми маємо повну владу. Було у вас таке, що ви відчували: ось воно — ваше. Люди почали помічати, робота вдалася, а можливості самі йдуть до рук. Пік зовсім поруч, але зробити останній крок не виходить. І все зводиться до нуля. Це може стосуватись усього: кар’єри, стартапу, керівництва великою компанією. У кожного є межа, за яку поки не вдається переступити. І причина неясна. Саме тут ховається той самий — страх успіху.

Насправді, якщо людина думає, що боїться зазнати поразки — це ілюзія. Це неправильне сприйняття ситуації. Насправді вона боїться успіху.

Ті, хто насправді боїться невдач, можуть досягти великого. Адже коли боїшся — робиш усе можливе, щоб цього уникнути.

Страх успіху — це свого роду хвороба, що не дає рухатись уперед. Як і будь-який інший страх, він паралізує. Але, на щастя, він піддається лікуванню. Проте перед тим, як боротися з симптомами, потрібно знайти джерело.

Синдром самозванця

Ви вважаєте себе негідними того, що можете отримати. Корінь цього — у дитинстві. Ви підсвідомо уникаєте можливого болю в майбутньому. Наприклад, у школі чи вдома вам казали, що ви незаслужено отримали нагороду, що є більш достойні претенденти. І тоді ваш захисний механізм вирішив: «Я не гідний перемоги. Я винен, що став кращим за інших. Успіх — небезпека, краще його уникати». У дорослому віці це проявляється у саботажі — ви самі залишаєте можливість або допускаєте помилку, щоб посаду отримав хтось інший. Це дивно, але ви намагаєтесь уберегти себе від болю провини та осуду.

Ліки: дайте собі право оцінити свої досягнення тверезо. Коли все йде не за планом і хочеться загорнутися у ковдру — дозвольте собі це. Випустіть емоції. Але не затягуйте — одного дня достатньо. Потім зберіться й подивіться на ситуацію збоку. Ви дійсно хочете того, до чого йдете? Якщо так — згадайте, скільки вже зробили. Похваліть себе навіть за найменші кроки. Простіть помилки. Ідіть далі. Станьте для себе найкращим другом. Віра в себе і вдячність — паливо для руху вперед.

А що далі? Страх нового

Ми боїмося невідомого. А раптом буде гірше? А раптом я втрачу те, що маю?

Ліки: візуалізація. Сядьте зручно, розслабтесь, заплющіть очі. Дихайте спокійно. Уявіть своє ідеальне життя. Де ви? Що робите? Що відчуваєте? Проживіть це. А потім повертайтеся до реальності. Запитайте себе: готові залишити все, як є, чи все ж мрія варта того, щоб спробувати? Найчастіше ризик — лише в нашій уяві. Все можна відновити. А бездіяльність — це гарантована поразка. Із тих кидків, які ви не зробили, 100% — не влучили.

Ілюзія успіху

Книги, фільми, автобіографії створили в наших головах надуманий образ «успішної» людини. Одинокий мільйонер. Батько, який не знає своїх дітей. Жінка — «залізна леді» у порожній двоповерховій квартирі. Підсвідомо ми уникаємо сценарію, який нам не подобається.

Ліки: візьміть аркуш і ручку. Опишіть своє уявлення про життя успішної людини. Розплануйте день або тиждень. Впишіть справи, відпочинок, час із родиною та друзями. І ви побачите: все можливо поєднувати. Щоразу, коли повертається страх — повторіть цей ритуал.

Складний шлях до мети

Уявні труднощі, що можуть виникнути «потім», гальмують ще на старті. Ми малюємо собі весь шлях, повний перешкод, і зупиняємось. Наш мозок влаштований так, щоб тримати нас у зоні комфорту. Але це — лише захист. Душа прагне більшого. І саме вона кличе нас уперед.

Ліки: почати діяти. Маленькими кроками. Складіть список короткострокових цілей — і виконуйте. З кожним досягненням мозок заспокоїться і дозволить рухатись далі. Головне — не поспішати.

Усе — всередині нас

Дитинство — джерело нашого бачення себе та світу. У перші роки життя на «чистий аркуш» щось занесли. Інколи — збої. Адже й батьки не ідеальні — вони передають свій досвід, свої оцінки. Але виявити цей слід і «вилікувати» — наша відповідальність. Адже кому ще потрібне ваше щастя, крім вас?

Техніка: пригадайте ситуації, де ви відмовилися від успіху. Проаналізуйте чому. Наприклад, у школі ви старалися, добре вчилися, а потім хтось назвав вас «зубрилою» — і ви вирішили: «розумних не люблять — краще бути посереднім». Таких моментів — безліч. Просто хтось колись сказав, що ви «не такий». І все життя ми уникаємо того болю — і живемо не своїм життям.

Знайшли причину? Відчуйте тілесно: де дискомфорт? Можливо, це сірий камінь у грудях. Уявіть, що виймаєте його з себе і відкидаєте якнайдалі. Зробіть глибокий вдих. Це проста, але дієва техніка. Далі — ваш шлях.

Ця стаття може знайти відгук десь глибоко всередині, або пройти повз. І це нормально. Усі ми різні. Але якщо щось у житті йде не так — можливо, варто поставити собі запитання: «Чому?»