Як вітаються в різних країнах: жести привітання

Жест привітання в усіх країнах означає побажання одне одному добра. Проте виглядає він у різних народів по-різному.

Найзвичнішим для нас жестом привітання є рукостискання. Але навіть у ньому існують відмінності: наприклад, в Україні чоловік має привітатися першим, а руку подає жінка (якщо вважає це за потрібне), тоді як в Англії — навпаки.

Таджик, приймаючи гостя і бажаючи виявити йому увагу, тисне простягнену руку обома своїми. У Саудівській Аравії в подібних випадках після рукостискання глава приймаючої сторони кладе свою ліву руку на праве плече гостя і цілує його в обидві щоки. Іранці, потиснувши один одному руки, притискають свою праву руку до серця. У Конго на знак привітання люди простягають один одному обидві руки і дмухають на них.

В африканського племені масаї дуже своєрідне вітання: перш ніж подати руку, вони плюють на неї. А кенійські акамба не утруднюють себе рукостисканням: просто плюють одне в одного як знак привітання. Японці надають перевагу поклонам замість рукостискання, причому чим нижчий і довший поклон, тим важливіша особа, якій він адресований. Сайкэйрэй — найнижчий уклін, але є ще середній, коли нахиляються під кутом 30 градусів, і легкий — лише на 15 градусів.

Корейці також здавна вклонялися під час зустрічі. Китайці, яким уклони теж традиційно ближчі, усе ж доволі легко переходять до рукостискання, а при знайомстві групи китайців із новою особою можуть навіть зааплодувати — на що належить відповісти тим самим. А традиційним привітанням у Китаї колись було потискання… власної руки.