Базові емоції людини

Емоції бувають базові й складні. Поговоримо про базові.

Знову ж таки, скільки їх точно існує і які саме бувають — питання темне. Класичне розмежування, запропоноване Полом Екманом у 1972 році, виділяє п’ять базових емоцій. Це страх, гнів, смуток, радість і відраза.

Страх/гнів. Основа основ. Найпримітивніший афект. Є у людини, є у тварини — є у всіх. Я — їжа — я тікаю, я — хижак — я наздоганяю. Агресія й страх живуть в мигдалинах мозку. Ці базові емоції розквітають у наших лобових долях усіма червоно-жовтими барвами людського спектру.

Радість/смуток. Це базові системи заохочення й придушення. Задоволення й незадоволення. Це ключовий батіг і пряник у нашій голові. Все робиш правильно — ось тобі печенько від нейромедіаторів. Робиш щось не так — отримаєш по голові. Причому заохочення ще треба випросити, а стусани й ляпаси видаються легко й без обмежень.

Відраза. Відраза стоїть дещо осторонь. Це єдина базова емоція, притаманна виключно людині. Наше ноу-хау. Живе вона на дні глибокої борозни між скроневою та лобовою долями. За основною функцією ця ділянка мозку відповідає за формування смаку, але еволюція підштовхнула інсулу ще й до роздачі емоцій. Навіщо це було потрібно — чіткої думки немає.

Почуття й емоції, які ми врешті усвідомлюємо, усе, що спроможне відрефлексувати свідомість, те, що ми вважаємо первинним і справжнім переживанням — є лише кінцевим продуктом.

Від біології до усвідомлення: як працює наш «емоційний конструктор»

Розуміння того, що наші почуття — це лише верхівка айсберга, дає нам потужний інструмент для управління власним станом. Ось що важливо пам’ятати:

• Емоційний коктейль. Базові емоції рідко зустрічаються в «чистому» вигляді. Як палітра художника, вони змішуються, утворюючи сотні складних відтінків. Наприклад, сором — це часто суміш страху перед соціальним засудженням та смутку від втрати зв’язку. Коли ми розкладаємо складне почуття на базові складники, воно перестає бути некерованим хаосом.

• Пауза між реакцією та дією. Оскільки емоція народжується в глибоких структурах мозку (мигдалині чи інсулі) ще до того, як ми її усвідомимо, ми не можемо заборонити собі «відчувати». Але ми можемо навчитися робити паузу між біологічним імпульсом та нашою дією. Це і є основа емоційного інтелекту.

• Емоції як підказки. Кожна з цих реакцій виникла не просто так. Страх каже про небезпеку, гнів — про порушення кордонів, відраза — про токсичність (не лише їжі, а й людей чи ідей). Якщо ми сприймаємо емоцію не як ворога, а як «сигнальну лампу» на панелі керування, ми починаємо краще розуміти свої справжні потреби.

Навіть якщо ми вважаємо себе раціональними істотами, нами все одно керують стародавні механізми виживання, що зародилися задовго до появи мови та культури. Вивчення своїх базових емоцій — це не просто самокопання, а своєрідна «інструкція з експлуатації» власного мозку. Навчіться розпізнавати ці первинні сигнали, і ви отримаєте ключ до справжньої саморегуляції.

Почитати на цю тему: Книга “Словник мови тіла. Секрети невербальної комунікації” Джо Наварро

Для розвитку емоційного інтелекту усієї родини: гра “Абетка емоцій”