Ви ставите класичне запитання: «Що ви берете з собою?». У відповідь — тиша, ввічлива усмішка або коротке: «Дякую, було цікаво, є над чим подумати». Знайомо? У цей момент 50% цінності вашої роботи ризикує залишитися лише приємним спогадом, який клієнт забуде вже на порозі кабінету.

Феномен «пустого фіналу»

З погляду нейрофізіології, рефлексія — це найскладніший етап взаємодії. Це процес перетворення сирого досвіду на когнітивні схеми (конкретні висновки). Саме тут мозок має виконати «контрольну закупку»: зафіксувати, за що саме клієнт заплатив вам гроші та свій час.

Коли рефлексія саботується, виникає ефект розмитого результату. Клієнт задоволений процесом, але не відчуває внутрішньої опори. Для фахівця це прямий шлях до знецінення його експертизи: якщо інсайт не озвучений, він не існує у свідомості клієнта як реальне досягнення.

Чому ж розумні, мотивовані люди раптом закриваються на фінішній прямій? Чому професійну рефлексію іноді доводиться буквально «витягати кліщами»? Давайте розберемо психологічні механізми цього опору.

Психологія саботажу: Чому вони мовчать?

Коли ми запитуємо «Що ви зрозуміли?», ми очікуємо на структурований звіт. Але замість цього наштовхуємося на внутрішній опір. Це не лінь клієнта — це захисна реакція психіки, зумовлена трьома факторами:

1. Когнітивна втома (Decision Fatigue) Енергозатрати мозку під час сесії величезні. На етапі фіналу префронтальна кора, яка відповідає за логіку та аналіз, буквально «перегріта». Клієнту простіше видати соціально прийнятне «все було супер», ніж змушувати нейрони будувати нові складні зв’язки для формулювання інсайту.
2. Ефект «Екзаменаційного стресу» Пряме запитання від експерта підсвідомо сприймається як перевірка. Клієнт боїться виглядати нерозумним або дати «неправильну» відповідь. Це активує мигдалеподібне тіло (центр страху), що блокує доступ до креативного мислення. У стані легкого стресу ми схильні до шаблонів, а не до глибинних відкриттів.
3. Відсутність «Точки опору» Абстрактне запитання — це занадто широкий фокус. Мозку важко вихопити одну деталь із величезного масиву прожитого досвіду. Без зовнішнього стимулу (підказки чи фокуса) клієнт губиться у власних відчуттях, що призводить до вербального паралічу.

Пастка для експерта: Коли рефлексію «тягнуть кліщами»

Намагаючись допомогти, фахівець часто припускається помилки — починає підказувати.

• «Вам же було корисно зрозуміти свої кордони, так?» — клієнт киває.
• «Ви ж тепер знаєте, як діяти в конфлікті?» — клієнт погоджується.

Це ілюзія рефлексії. У такий момент клієнт не створює власний висновок, він лише «споживає» ваш. Як результат — інсайт не стає його внутрішньою власністю. Він залишається «вашим», а отже — не має сили для реальних змін у житті клієнта.

Щоб зламати цей патерн, нам потрібно змінити механіку взаємодії: прибрати прямий тиск і додати «третій елемент».

Зміна парадигми: Від допиту до гри

Як розірвати коло «питання-мовчання»? Професійна відповідь лежить у площині використання «третього об’єкта». В психології це метод, при якому фокус уваги зміщується з прямого контакту між фахівцем і клієнтом на нейтральний предмет.

Чому це працює? Коли ви ставите питання особисто, ви — фігура авторитету, яка вимагає звіту. Коли перед клієнтом лежить картка, джерелом питання стає «випадок» або «доля». Це радикально змінює розстановку сил:

• Зниження захисту: Картка не засуджує. На неї неможливо відповісти «неправильно».
• Ефект дзеркала: Клієнт бачить у випадковому запитанні саме те, що зараз актуально для його підсвідомості.
• Дофаміновий відгук: Елемент гри та вибору активує пошукову систему мозку замість системи захисту.

Карти Інсайтів – професійний місток у реальне життя

Саме тут на допомогу приходять Карти Інсайтів. Це не просто картки з запитаннями, а структурована методологія завершення сесії, яка робить рефлексію природною та неминучою.

Що робить цей інструмент ефективним?

1. Точність формулювань: 55 запитань у наборі розроблені так, щоб задіяти різні рівні усвідомлення — від емоцій до конкретних кроків (Action Steps).
2. Двомовність (UA/EN): У сучасному світі це ознака глобального підходу. Ви можете працювати з іноземними клієнтами або використовувати карти для корпоративного навчання в міжнародних компаніях.
3. Візуальна та тактильна опора: Коли клієнт тримає картку в руках, його увага заземлюється. Це допомагає вийти з «хаосу думок» і сфокусуватися на одній конкретній тезі.

Як це виглядає на практиці? Замість виснажливого підбору слів, ви кажете: «Оберіть наосліп три картки, які стануть підсумком нашої сьогоднішньої роботи».

Ви побачите магію: клієнт, який хвилину тому не міг видавити жодного слова, раптом починає розлого пояснювати, чому саме це питання («Яку свою реакцію ви помітили вперше?») є ключовим для його трансформації.

Мистецтво ставити крапку

Професіоналізм коуча чи тренера визначається не тим, наскільки яскраво пройшла сесія, а тим, що клієнт забрав із собою у реальне життя. Рефлексія — це міст між кабінетом фахівця та реальністю.

Не дозволяйте вашим зусиллям знецінюватися через «нормальні» відповіді. Використовуйте професійні інструменти, які роблять вашу роботу глибшою, а клієнта — щасливішим від власної ясності.

Карти Інсайтів від Костянтина та Юлії Галюк — це ваш спосіб перетворити кожне «дякую» на конкретний план дій.

Запис «Ну, нормально було»: чому клієнти саботують рефлексію і як це змінити? спершу з'явиться на bizgame.top.

Для фахівця цей параліч волі часто виглядає як парадокс, але з погляду нейропсихології — це ідеально злагоджена робота системи виживання. Зміна професії — це не просто зміна обов’язків чи офісу. Це фундаментальний замах на ідентичність. Для мозку «стабільне нещастя» завжди безпечніше за «невідоме щастя». Стара робота, якою б токсичною вона не була, зрозуміла і прогнозована, тоді як нова сфера — це територія втрати статусу, соціального схвалення та звичної ролі «експерта».

Сьогодні, в умовах загальної нестабільності в Україні, цей страх масштабується. Клієнти тримаються за роботу як за останній острівець безпеки, навіть якщо цей острівець вже давно затоплений вигоранням.

У цій статті ми розберемо анатомію професійних страхів: від синдрому самозванця до страху фінансового краху. Ми дослідимо, як фахівцю розпізнати ці бар’єри, коли вони маскуються під «раціональні причини», та які інструменти допоможуть клієнту перетворити паралізуючий страх на керований ризик. Адже завдання профорієнтолога чи кар’єрного консультанта — не просто вказати напрямок, а допомогти клієнту знайти в собі сміливість ним піти.

Анатомія професійних страхів: чому мозок обирає «стабільне нещастя»

Зміна кар’єри для нашої психіки порівнянна з виходом у відкритий космос без страховки. Навіть якщо клієнт усвідомлює необхідність змін, його внутрішній «охоронець» (мигдалеподібне тіло мозку) бачить у цьому загрозу виживанню.

Як фахівцям, нам важливо розрізняти п’ять основних бар’єрів, з якими клієнт приходить на консультацію:

1. Страх втрати ідентичності та статусу

Для багатьох професія — це не просто робота, це відповідь на питання «Хто я?».

• Біль клієнта: «Тут я поважний Senior чи керівник відділу, а в новій сфері я буду ніким. Чи готовий я в 35-40 років знову стати “тим самим новачком”, який ставить дурні запитання?»
• Бар’єр: Страх втратити соціальну вагу та повагу оточуючих.

2. Страх «фінансової прірви»

Це базовий страх, який в умовах війни в Україні загострився до максимуму.

• Біль клієнта: «А якщо я не зможу заробляти стільки ж? У мене кредити, діти, відповідальність. Краще терпіти токсичного боса, ніж опинитися без грошей».
• Бар’єр: Параліч через фінансову невизначеність, навіть якщо є заощадження.

3. Синдром самозванця: «Я недостатньо…»

Клієнт знецінює свій попередній досвід, вважаючи, що він не має жодного значення для нової сфери.

• Біль клієнта: «Там усі такі розумні, молоді та прогресивні. Я ніколи їх не наздожену. Мене викриють на першій же співбесіді».
• Бар’єр: Відсутність усвідомлення своїх переносних навичок (transferable skills).

4. Віковий ценз (Ейджизм)

Внутрішній голос клієнта каже: «Пізно. Твій час вийшов. Треба було думати про це 10 років тому».

• Біль клієнта: «Роботодавці хочуть 20-річних із 10-річним досвідом. Я буду виглядати смішно на фоні молодих колег».
• Бар’єр: Соціальні стереотипи, які клієнт прийняв за істину.

5. Страх помилки та «подвійної невдачі»

«А що, якщо я зміню професію і зрозумію, що це теж не моє? Тоді я втрачу і старе, і не знайду нового».

• Біль клієнта: Страх перед остаточним розчаруванням у собі як у професіоналі.
• Бар’єр: Перфекціонізм та завищені очікування від першого кроку.

Діагностика бар’єрів: як почути страх між рядками

Клієнти — майстри раціоналізації. Психіка створює логічні обґрунтування, щоб захистити нас від дискомфорту змін. Як фахівцю зрозуміти, що за об’єктивними обставинами ховається паралізуючий бар’єр?

1. Маски, які одягає страх

Справжній страх часто маскується під «здоровий глузд». Навчіться розпізнавати ці типові пастки:

• Маска «Аналітичного паралічу»: Клієнт місяцями вивчає ринок, збирає відгуки, порівнює курси, але не робить жодного реального кроку (навіть не оновлює резюме).
  • Що за цим стоїть: Страх перед реальністю, де він може виявитися неуспішним.
• Маска «Пошуку ідеального моменту»: «Я піду з роботи, коли добудую дім / коли закінчиться війна / коли дитина піде в сад».
  • Що за цим стоїть: Страх втрати контролю над життям.
• Маска «Раптової лояльності»: Клієнт, який вчора ненавидів компанію, сьогодні каже: «Я не можу їх підвести саме зараз, на мені тримається весь проект».
  • Що за цим стоїть: Страх соціального осуду та відчуття провини.

2. Технологія «Слухання на трьох рівнях»

Щоб діагностувати бар’єр, фахівець має вийти за межі змісту слів клієнта:

1. Рівень слів (Вербальний): Звертайте увагу на модальні дієслова: «я мушу», «мені варто було б», «я ніколи не зможу». Це маркери внутрішніх обмежень та нав’язаних переконань.
2. Рівень емоцій (Паравербальний): Коли голос клієнта стає тихішим? Де з’являється роздратування чи сарказм? Часто сарказм щодо нової професії — це захисна реакція на страх виявитися там «недостатньо хорошим».
3. Рівень тіла (Невербальний): Закриті пози, відведення очей при згадці про звільнення чи першу співбесіду. Тіло сигналізує про небезпеку раніше, ніж клієнт це усвідомить.

3. Діагностичні «запитання-виклики»

Використовуйте ці питання, щоб зняти маски раціоналізації:

• «Якби успіх був гарантований на 100%, що б ви зробили вже завтра?» (Допомагає відокремити брак ресурсів від браку сміливості).
• «Хто у вашому оточенні найбільше засмутиться, якщо ви станете щасливим у новій професії?» (Виявляє страх соціального осуду).
• «Що саме у вашому житті зруйнується, якщо ви зробите цей крок?» (Допомагає конкретизувати абстрактний жах до реальних ризиків).

Інструменти для «глибинного занурення»

Діагностика бар’єрів вимагає від фахівця не лише чуйності, а й методичності. Коли розмова заходить у глухий кут «я не знаю, чому я стою на місці», на допомогу приходять структурні методики.

У нашому посібнику «Техніки роботи із запитом у діяльності профорієнтолога» у блоці «Переформатування запиту» ви знайдете техніки, спеціально розроблені для діагностики прихованих вигод (чому клієнту вигідно залишатися там, де він є) та деконструкції внутрішніх критиків.

Замість того, щоб намагатися «вгадати», що гальмує клієнта, ви можете запропонувати йому техніку візуалізації чи когнітивного аналізу, де він сам побачить свій бар’єр на папері. Це знімає опір і перетворює страх на об’єкт дослідження.

Методи подолання бар’єрів: від паралічу до першого кроку

Коли страх діагностовано і «маски» знято, фахівець має запропонувати клієнту стратегію переходу. Головне правило: страх не зникає від розмов, він розчиняється в дії.

1. Деконструкція катастрофи (Метод «А що потім?»)

Часто страх клієнта — це величезна чорна хмара. Завдання фахівця — зробити її конкретною.

• Техніка: Попросіть клієнта детально розписати найгірший сценарій. «Я звільнюся і не знайду роботу за 3 місяці».
• Запитання: Що саме ви будете робити в цей момент? Хто вас підтримає? Які ресурси у вас залишаться? Коли клієнт складає «план порятунку» на випадок невдачі, страх втрачає свою паралізуючу силу.

2. Інвентаризація «невидимих» активів

Клієнти в кризі часто почуваються «нулями». Фахівець має допомогти провести аудит transferable skills (навичок, що переносяться).

• Приклад: Навичка антикризового менеджменту в банку чудово переноситься у сферу волонтерських проектів або логістики.
• Мета: Довести клієнту, що він не починає з нуля, він починає з величезним багажем, який просто треба інакше упакувати.

3. Метод кар’єрного прототипування

Замість радикального «спалювання мостів», запропонуйте клієнту безпечне тестування:

• Взяти один фриланс-проект у новій сфері.
• Пройти інтенсив-курс (bootcamp).
• Провести 2-3 інформаційні інтерв’ю з людьми, які вже працюють у цій галузі.
• Результат: Мозок отримує докази, що «там є життя», і рівень тривоги знижується.

Роль професійного інструментарію у роботі зі страхами

Чому навіть досвідчені психологи іноді відчувають безсилля перед страхами клієнта? Тому що страх — це ірраціональна структура. Намагатися подолати його лише логічними аргументами — це як намагатися загасити пожежу папером.

Тут потрібні структурні методики, які задіюють різні канали сприйняття:

• Когнітивні: для розбору переконань.
• Проєктивні: для роботи з підсвідомими блоками.
• Оціночні: для перевірки реалістичності планів.

Системний підхід, який ми заклали в посібник «Техніки роботи із запитом у діяльності профорієнтолога», дозволяє фахівцю не витрачати час на вигадування вправ. У вас під рукою є 50 технік для оцінки запиту, які допоможуть клієнту побачити: чи справді він готовий до змін, чи він просто тікає від себе.

Висновок: Результат, що вартий ризику

Подолання професійних бар’єрів — це не про відсутність страху. Це про здатність клієнта сказати: «Мені страшно, але те, що чекає на мене попереду, набагато важливіше за мій страх».

Роль фахівця в цьому процесі — бути не просто слухачем, а архітектором безпечного переходу. Маючи перевірену методологію та набір професійних технік, ви стаєте для клієнта тією самою опорою, якої йому не вистачає для вирішального кроку.

Статті на тему профорієнтації та кар’єри виділені в окремий розділ: https://bizgame.top/category/statti/

Якщо шукаєте ігри в напрямку профорієнтації, то у нас є декілька:

Ігрова методика “Профорієнтир” – https://bizgame.top/product/igrova-metodyka-po-proforiyentacziyi-dlya-pidlitkiv-i-doroslyh-proforiyentyr/

Ігрова методика “Знайомство з професіями” – https://bizgame.top/product/igrova-metodyka-znajomstvo-z-profesiyamy/

Запис Чому клієнти бояться змін? Психологічні бар’єри при зміні сфери та методи їх подолання спершу з'явиться на bizgame.top.

Життя людини, а також її діяльність — унікальні процеси, що мають безліч особливостей.

Ми народжуємося, уже маючи певні схильності, задатки й здібності. Проте, щоб повноцінно взаємодіяти з навколишнім світом і насолоджуватися ним, необхідно сприяти правильному психологічному розвитку з перших етапів життя. Малюкові слід прищеплювати інтерес до довкілля, прагнення до пізнання змалечку. У такому випадку бажання вдосконалюватися супроводжуватиме його до глибокої старості.

З метою формування, закріплення та вдосконалення якостей особистості активно застосовуються різні методи й практики. Одним із них є гра.

Роль гри у психологічному розвитку дітей 2–3 років

Беручи участь у грі, малюки навчаються кожен по-своєму, індивідуально. Ігри дозволяють запобігти замкнутості, фобіям, некомунікабельності, порушенням поведінки та іншим небажаним рисам, які можуть сформуватися в процесі психологічного розвитку дитини.

Ігротерапія — ефективний метод корекції в роботі з дітьми, які мають різні психічні та фізичні особливості.

Яка користь гри для малюка?

Дитяча гра — головне заняття дітей дво- і трирічного віку. Це своєрідна дослідницька робота. У процесі гри дитина пізнає навколишній світ, починає легко встановлювати контакт із дорослими та ровесниками, опановує функціональні ролі. Наприклад, спочатку ролі матері чи батька, а згодом — і інших людей, з якими зустрічається в житті.

Ігри дозволяють у безпечній, затишній домашній обстановці розвивати таланти та здібності малюка. Діти отримують нові знання, навички, а також закріплюють те, що вже було засвоєно раніше.

Яка користь від ігор для батьків?

Ігри дозволяють дитині:

• зняти нервове напруження;
• налагодити контакт із батьками;
• зменшити страхи покарання, замкненого простору, самотності;
• зарядитися оптимізмом і життєрадісністю;
• покращити психологічне здоров’я загалом.

Користь ігор очевидна — пізнання дитини, трансформація дитячо-батьківських відносин у більш близькі й теплі. Завдяки іграм мами й тати повертаються у власне безтурботне дитинство, згадують і краще розуміють відчуття малюків, що допомагає глибше зрозуміти свою дитину.

Ігри для домашнього використання: “Абетка емоцій”, “Знайомство з професіями”

Запис Психологічний розвиток дитини 2-3 років через гру спершу з'явиться на bizgame.top.

На виставці фахівці особистісного зростання та консалтингу вийдуть в офлайн-простір, щоби представити потенційним клієнтам свої найкращі розробки наживо.

Тематичні секції виставки PSY & COACH EXPO:
тренінги, курси, коучингові програми, ігри, профільне та додаткове навчання, трансформаційні та бізнес-ігри, книги, МАК-карти, технології.

Гості знайдуть спеціаліста або компанію для вирішення своїх запитів, підберуть актуальну програму навчання за представленими темами.

PSY & COACH EXPO — це ефективний простір для активної взаємодії між професіоналами, навчальними школами, курсами та цільовою аудиторією.

Завдання виставки:

• презентація різноманітних стилів, підходів і напрямів у консалтингу та коучингу на українському ринку

• демонстрація новітніх трендів, рішень і креативних форм розвитку особистості

Місце проведення: Торгово-промислова палата України, м. Київ.

Гості виставки зможуть:

• ознайомитися з новими методиками консультування та навчання

• отримати експрес-консультації у потрібних напрямках

• взяти участь у майстер-класах і міні-сесіях

• отримати новий досвід, граючи у розвивальні трансформаційні ігри

• підібрати фахівця для подальшого ефективного супроводу

• знайти актуальне навчання для себе або своєї компанії

Учасники виставки підготували нові програми, розробки та спеціальні пропозиції. У гостей буде можливість поспілкуватися наживо з майстрами, поставити запитання, взяти участь у демонстраційних сесіях, розіграшах подарунків та інших активностях.

Готові впустити в життя позитивні зміни в професійній та особистісній сферах?
Тоді чекаємо вас на виставці PSY & COACH EXPO!

Детальна інформація про події тут:  https://bizgame.top/kalendar/

Запис PSY COACH EXPO 4 спершу з'явиться на bizgame.top.

Що таке прикладні ігри?

Прикладні ігри – це ігри, розроблені з метою досягнення певних терапевтичних або навчальних цілей. За фактом це поєднання розвивальних або навчальних технологій з ігровим процесом. Вони можуть бути використані для розвитку емоційних, соціальних і когнітивних навичок у дітей і підлітків. Саме те, що це звичний для дітей процес робить їх привабливими та цікавими для молодих учасників.

Переваги використання прикладних ігор

Емоційна підтримка:

Дослідження показують, що ігри надають дітям можливість висловлювати свої емоції в безпечному та контрольованому середовищі. Наприклад, дослідження, проведене American Psychological Association (APA), показало, що діти, які беруть участь у психологічних іграх, демонструють значне зниження рівня тривожності та стресу (APA, 2020).

Розвиток соціальних навичок:

Прикладні навчальні ігри, наприклад, такі як  “Дебати”, сприяють розвитку соціальних навичок: співпраця, спілкування та вирішення конфліктів. Дослідження, опубліковане в Journal of Child Psychology and Psychiatry, засвідчило, що підлітки, які беруть участь у таких іграх, покращують свої соціальні взаємодії та мають вищий рівень емпатії (Smith et al., 2019).

 Поліпшення когнітивних функцій:

Дидактичні ігри, спрямовані на раннє навчання, також впливають на розвиток когнітивних навичок, таких як пам’ять, увага та розв’язання проблем. У дослідженні, проведеному Національним інститутом здоров’я (NIH), було встановлено, що дидактичні ігри сприяють поліпшенню когнітивних функцій у дітей із затримкою розвитку (NIH, 2018).

Зниження тривожності та стресу:

Ігри допомагають дітям справлятися з тривожністю і стресом, надаючи їм можливість розслабитися і відволіктися від повсякденних проблем. У дослідженні, опублікованому в Journal of Anxiety Disorders, було показано, що діти, які беруть участь у терапевтичних іграх, демонструють значне зниження рівня тривожності (Johnson et al., 2017).

Приклади типів прикладних ігор

Рольова гра:

Діти можуть брати на себе ролі різних персонажів, що допомагає їм розвивати емпатію і розуміти різні точки зору. Рольова гра сприяє розвитку емоційного інтелекту в дітей і підлітків.

Психологічні ігри:

Ці ігри включають вправи на розпізнавання та управління своїми емоціями та психологічними станами, а також моделювання різних ситуацій, що дає змогу формувати  поведінкові навички. Загалом можна сказати, що психологічні ігри сприяють розвитку емоційної зрілості.

Дидактичні ігри:

Об’єднати гру з розвитком і навчанням дають змогу дидактичні ігри. Вони вже зробили крок далеко за рамки використання в школах і розвивальних центрах. Спеціально розроблені дидактичні ігри можуть легко використовувати батьки під час ігор зі своїми дітьми.

Практичне застосування

Психологи вже сьогодні використовують різноманітні прикладні ігри в індивідуальній та груповій терапії. Одним із важливих аспектів застосування ігор у своїй практиці є вибір ігор, що відповідають віку та потребам дітей. Також слід враховувати культурні та особистісні особливості кожної дитини.

Використання прикладних ігор є ефективним та інноваційним підходом у роботі психологів із дітьми та підлітками. Ці ігри допомагають розвивати емоційні, соціальні та когнітивні навички, надаючи дітям безпечний простір для самовираження і навчання. Психологам слід активно впроваджувати цей метод у свою практику, щоб забезпечити комплексну підтримку своїм молодим клієнтам.

Запис Використання прикладних ігор психологами в роботі з дітьми та підлітками спершу з'явиться на bizgame.top.

Як було прийнято рішення про використання гри Power Inside

Купівля гри Power Inside – це елемент загальної концепції “Сонячного острова”, де фокус зроблено на ігровому навчанні. Замість зазубрювання нікому не потрібних фактів, діти отримують корисні навички, намагаються зрозуміти навколишній світ, шукають смисли та формують емоційний і соціальний інтелект. Приміром, зараз у школі понад 30 подібних курсів, зокрема й “Критичне мислення”.

У межах цього підходу Віктор підбирає рішення, які могли б зробити процес пізнання творчим, тобто стати елементом навчально-ігрового середовища. Одне з таких рішень було прийнято під час під час презентації Power Inside. Вона проводилася не в нудному форматі “дорослі для дорослих”, а являла собою реальний ігровий процес, у якому можливості гри демонстрували самі діти.

“Мені концепція гри здалася дуже цікавою, дуже життєвою, близькою дітям. Навколо неї можна побудувати дуже багато комунікацій з дітьми, що буде з користю працюватиме для розвитку їхнього емоційного інтелекту… Першу гру провів із власними дітьми вдома, зрозумівши, що це продукт, який заведе дитячу аудиторію”.

Так у школі “Сонячний острів” з’явився новий освітній курс, який веде Віктор Наринський педагог із найбільшим досвідом застосування Power Inside для розвитку софт скіллс у школярів.

Як гра вписана в навчальний процес

У перший рік курс “Сила всередині”, побудований на базі гри Power Inside, з’явився у групи з 7 осіб віком 8-9 років (3-4 клас), які 1 раз на тиждень збиралися на годинне заняття. Допомогло те, що перше заняття провів психолог і співавтор гри, а також були корисними попередні консультації від розробників. Це дало змогу успішно запустити проєкт з першого разу, не кинути на півдорозі через нерозуміння ідеї та механізму її реалізації.

На прохання Віктора ми модернізували гру, створивши збільшену копію ігрового поля розміром 2,5х2,5 метра, щоб візуально розширити простір до масштабу самих гравців. Також був трансформований у курс – сам процес: психологічна гра розтягнута в часі на 4 місяці, тому під час кожного заняття учні роблять лише по 1 ходу. Весь інший час триває обговорення ігрових ситуацій.

Активність побудована за участю знайомих мультиплікаційних героїв, що саме по собі підвищує інтерес дітей до гри. Таким чином у дітей уже є база для міркувань про те, як конкретний герой міг би діяти в певній ситуації. Крім того, з опорою на сюжет мультфільмів і поведінку персонажів легко опрацьовувати виховні моменти.

“Це допомагало нам занурюватися в те, що могли б робити ці герої. Кожен робив по ходу і ми міркували на тему тих сюжетів, які були запропоновані. Діти не знали, який варіант їм попадеться, що ми будемо обговорювати і що вони будуть коментувати. Це їх підштовхувало не тільки на вигадування сюжетів на вільну тему, а й на те, що потрібно думати досить цілеспрямовано: чому те чи інше рішення з їхнього погляду хороше чи ні”.

Наступного року прикладну психологічну гру було запущено в другого класу з 5 осіб. При цьому враховувалося, що з дітьми молодшого віку складніше працювати, їх важче сконцентрувати на цілях. Вони сприймають Power Inside як ігровий формат, а не як платформу для обговорення своїх емоцій і поведінки.

Порада: під час навчання молодших школярів краще обмежитися 4 учасниками гри. У цьому віці для них існує тільки особиста ситуація, а щоб вислухати, зрозуміти і пропустити через себе ситуацію друга, дитині потрібна допомога педагога. У старших можна збільшувати кількість, бо для них уже важливо, що відчуває інша людина, інший гравець.

Що це дало дітям і школі

На уроках з дітьми працював сам Віктор, який виконував роль ігропрактика. Після кожної гри він формував резюме для психолога та вчителів, який працював із цією групою в інших проєктах. Вони використовували отриману інформацію на своїх заняттях, зважаючи на нові можливості учнів та навички Soft skils, набуті в грі.

“У нашій школі реалізується така базова концепція: коли ми запускаємо новий освітній процес, то не ставимо завдання досягти певного результату. Діти прожили 20 сюжетів, обговорили ці ситуації з різних боків, причому все це відбувалося в знайомому колективі. У результаті напрацювали досвід поведінки в конкретних життєвих ситуаціях”.

У грі розглядалися повсякденні ситуації зі шкільного або позашкільного життя, що допомагало розвивати соціальний та емоційний інтелект. Таким чином діти:

• осмислювали поточний власний досвід;
• вивчали інші моделі соціальної поведінки;
• генерували нові сценарії, які стануть у пригоді в аналогічних ситуаціях у майбутньому;
• вчилися активно взаємодіяти в колективі;
• тренували емпатію.

Порада: перед впровадженням у навчальний процес Power Inside необхідно визначити під які конкретні навчальні завдання ви його будете використовувати. Курс можна модернізувати, розвиваючи навички комунікації, соціалізації, вирішуючи виховні та поведінкові завдання. У цьому вам допоможуть професіонали компанії “Академія гри”.
Застосування психологічних ігор у навчальному процесі допомагає як самій дитині, так і педагогу, який з нею працює. А гра Power Inside дає змогу гнучке використання з урахуванням освітніх завдань. У підсумку до “фінішу” діти дісталися тільки через чотири місяці. За цей час багато хто з них потрапляв на ті самі етапи, і в групи була можливість подивитися з різних сторін і з різних поведінкових рішень, запропонованих у грі, на конкретну ситуацію, обговорити її, згадати минулий досвід і згенерувати найкраще рішення.

“Плануємо повторно повернутися до гри через рік-два, щоб подивитися, як діти змінилися за минулий час, як вони стали сприймати світ. Це дасть змогу ще ефективніше використовувати корисні можливості Power Inside”.

Запис Як розвинути соціальний інтелект дитини в початкових класах #smartGame спершу з'явиться на bizgame.top.

Для того, щоб розібратися на скільки вірна моя теза «Ігропрактик – професія майбутнього» нам для початку потрібно визначитися з термінами.  Ігропрактик – це людина, яка професійно використовує прикладні гри в своїй діяльності.  Ігропрактик направляє ігровий процес, керує груповою динамікою, допомагає учасникам, переводить метафоричний мову гри на зрозумілий і застосовний в життя.

Далі логічним буде запитання: Що таке прикладна ігра?

Прикладна гра – це метод розвитку особистості і бізнесу.  В основу прикладної гри закладається одна з технологій зміни або розвитку: коучинг, психологія, навчання і т.д.

Під час прикладної гри учасники «стикаються» з різноманітними завданнями і труднощами, які успішно долають, накопичуючи знання і досвід, що дозволяє в житті діяти більш ефективно.

Які знання і досвід отримає гравець визначається двома основними аспектами:

– тема гри,

– запит учасника.

З боку може здаватися, що це схоже, наприклад, на тренінг Але на відміну від тренінгу прикладна гра має найважливіший для нас механізм – ВИПАДОК.  Саме він максимально наближає отриманий досвід до життя.  Тренінг ж заздалегідь запланований і покроково прописаний. Гра – набір випадковостей: кубик (на яку сторону впаде), завдання (яку картку з набору витягне учасник), як впорається із завданням гравець (виконуватиме сам або попросить допомогу групи).  І ще одна випадковість – що за люди зібралися грати сьогодні і як налаштує взаємодія з цими, часто вже не знайомими, людьми людина яка проводить гру.

І саме правильно підібрана кількість випадковостей в комбінації з ефективними вправами і створюють алгоритм гри.

А керує всім цим спеціально підготовлена ​​людина, як ви вже зрозуміли, ігропрактик.

Начебто вже все зрозуміло, але давайте повернемося до першого твердження: «Ігропрактик – професія майбутнього».  На що я спираюся роблячи такий висновок.

Не так давно Гарвард Бізнес Рев’ю опублікували аналітичну статтю «Компетенції неясного майбутнього».  Її автори проаналізували 8 джерел, кожен з яких по-своєму сформулював бачення компетенцій майбутнього.  У дослідження увійшли і матеріали Всесвітнього форуму в Давосі та дослідження Future work skills і моделі компетенцій Р21, Модель Ключових компетенцій ОECD / PISA і ін. Дослідження.

Мета авторів була з’ясувати схожість і на базі цього визначити ключові компетенції неясного майбутнього.  І у них вийшло.  Я приведу тільки перші три:

1. Уміння взаємодіяти і співпрацювати з іншими людьми (сукупне значення 23 компетенцій).
2. Мислення і вирішення проблем (сукупне значення 15 компетенцій).
3. Здатність до навчання і відкритість новому (сукупне значення 13 компетенцій).

У сукупності ці три групи компетенцій охоплюють майже половину 48% компетенцій майбутнього.  Інакше кажучи, майбутній успіх людини залежить на 48% від того, як він ладнає з іншими, мислить форматом вирішення завдань і здатний до навчання використовуючи будь-яку можливість.

І постає закономірне питання: як все це тренувати?

Тепер згадаємо, про що я говорив на початку цієї статті: людина (гравець) під час прикладної гри взаємодіючи з іншими учасниками вирішує «випадково» випадають завдання, вправи і складності.  Та не просто вирішує, а ще й робить висновки і формує модель впровадження отриманих знань і досвіду.  Тобто можна сміливо стверджувати, що під час прикладної гри тренується 48% компетенцій необхідних успішній людині майбутнього.

Вражає чи не так?

А тепер вишенька на торт: Хто керує процесом тренування – прикладною грою?

Вірно: ігропрактик.  Саме тому я роблю висновок – ігропрактик професія майбутнього!

Хочете більше дізнатися про професію, про її аспекти і можливості?

Тоді запрошуємо на навчання:
https://bizgame.top/product/sertyfikaczijnyj-navchalnyj-kurs-igropraktyk-pid-klyuch/

З вами був Галюк Костянтин!  Розвивайтеся граючи!

Висновки робив на підставі аналітики з сайту Harvard Business Review.

Запис Ігропрактик – професія майбутнього! спершу з'явиться на bizgame.top.

Відповіді на ці питання шукає кожен з нас: і дитина, яка вперше замислюється про те, чого вона хоче від життя, і підліток, який хоче самоствердитися серед однолітків, і, звичайно ж, ми, дорослі, оскільки світ навколо нас змінюється з надзвичайною швидкістю і нам потрібні саме ті навички, які допомагають встигнути всюди і досягти всіх наших цілей.

Ще два-три десятиліття тому засвоєних в молодості професійних навичок, які відточувалися безпосередньо під час професійної діяльності, з періодичним підвищенням кваліфікації, було цілком достатньо для прекрасних кар’єрних результатів, досягнення вершин реалізації в своєму ремеслі. І досить рідкісним випадком було те, коли, вибравши напрямок розвитку в молодому віці, потім його кардинально змінювали – це було скоріше винятком, ніж правилом. Класичний радянський стандарт шляху професійного та особистісного розвитку «школа-інститут-завод (організація)-підвищення-пенсія» залишався стабільним, був орієнтиром для наступних поколінь. Ті навички, які гарантували успішність на цьому шляху, зараз називаються навичками операційної діяльності, навичками дотримання інструкцій або так званими hard skills – це як класичні професійні знання, так і додаткові – мови, вміння керувати автомобілем тощо.

А що зараз? Невже зараз міцні та глибокі знання за фахом не потрібні? Потрібні, але їх, на жаль, вже недостатньо. Чому? Тому що їх кількість зростає щохвилини, і на перший план виходить вміння зорієнтуватися і знайти потрібні знання у величезному океані професійної інформації, вміння знайти вузького фахівця, домовитися з ним про спільну роботу, скласти план дій… Та й класична вертикальна професійна кар’єра зараз перестала бути стандартом, багато хто з нас кожні кілька років змінюють напрямок діяльності, паралельно ведуть кілька проектів, освоюють нові професії, які постійно з’являються. Лінійні процеси розвитку в житті і професії назавжди залишилися в минулому. Які ж навички потрібні в цьому «блакитному океані можливостей»? Ті, які дозволяють завжди бути на гребені і легко перебудовуватися – універсальні навички, застосовні в будь-якій діяльності – гнучкі або м’які навички – soft skills. Це навички комунікаційні, інтелектуальні та вольові компетенції, креативність, гнучкість, вміння працювати в команді, приймати рішення, підбирати методи для досягнення цілей і багато іншого.

Як їх розвинути? Чи можна їх засвоїти, прочитавши правила в книзі і виконавши вправи?

Ні, найскладніше в тому, що ці навички набуваються тільки в процесі практичної діяльності або її симуляції в процесі прикладної гри. Ми пропонуємо Вам використовувати спеціально розроблений нами пакет ігор – GOAL MAKERS (тренує вміння грамотно вибрати досяжну мету) і POWER INSIDE (спрямована на формування вміння пошуку ресурсів для досягнення мети), саме вони сприяють розвитку фундаментальних гнучких умінь і навичок.

Ці та інші ігри ми продаємо, навчання іх проведення входить у вартість гри. Є онлайн формат кожної гри, якщо ви працюєте з відділеними командами чи консультуєте онлайн, то тут детальніше про Goal Makers online та Power Inside online.

Залишайте замовлення і ми зв’яжемось з вами, чи купуйте онлайн. Тоді доступ до гри та навчальні матеріали надійдуть вам на пошту у листі від нас.

Запис Hard Rock, Hard Skills, а в майбутньому тільки Interesting Games? спершу з'явиться на bizgame.top.

Освоїв необхідні навички в процесі гри – значить, зможеш застосувати їх у житті, вижити в прямому сенсі цього слова, досягти успіху і становища в суспільстві. Не освоїв або освоїв недостатньо – твоя доля може бути дуже непривабливою (в залежності від епохи – починаючи з того, що тебе з’їли, і закінчуючи втратою майна і репутації).

У наш час створення спеціальних ігор для розвитку дітей стало стійкою традицією, цілим розділом продуктів і методичних матеріалів, призначених для дітей і підлітків. Але чи корисні всі ті ігри, які їм пропонуються? Чи спрямовані ці ігри на розвиток і закріплення саме тих навичок, без яких неможливо успішно жити в сучасному світі? Чи формують вони ті стандарти поведінки і реакції, які життєво необхідні в більшості повсякденних ситуацій? Далеко не завжди. Часто ігри, що пропонуються дітям, безнадійно відстали від вимог сьогодення, коли світ і все в ньому змінюється з величезною швидкістю, те, що було актуально вчора – стандарти поведінки, етикет, актуальні професії, стратегії життєвого вибору тощо, – сьогодні вже змінилися повністю, а гра залишається колишньою, і, відповідно, готує до викликів минулого, а не майбутнього….

Якою ж має бути сучасна розвиваюча гра і як вона повинна встигати за змінами, що розвивати в умовах, які постійно змінюються? Яким повинен бути універсальний інструмент шкільного психолога, педагога, батька?

Звичайно ж, таким, що розвиває навички, актуальні саме для такого світу – ми їх називаємо м’якими або гнучкими навичками (soft skills) – це гнучкість, вміння пристосовуватися до обставин, ставити і коригувати цілі, реагувати на виклики, працювати в команді, домовлятися і знаходити оптимальні рішення.

Саме такими є ігри POWER INSIDE і GOAL MAKERS – вони органічно доповнюють одна одну, завдяки використанню коучингової гри GOAL MAKERS відпрацьовуються навички постановки, коригування, підбору оптимальних цілей, а психологічна гра POWER INSIDE допомагає розвинути навички пошуку необхідних для досягнення цілей ресурсів і можливостей – тобто, в комплексі, основу гнучких навичок, фундамент успішної реалізації життєвого потенціалу.

Питання вже не стоїть грати чи не грати! У що грати?

Статті, які ми рекомендуємо по цій темі:

Hard Rock, Hard Skills, а в майбутньому тільки Interesting Games?

Навчальні ігри

Запис Питання вже не в тому, грати чи не грати! У що грати? спершу з'явиться на bizgame.top.